З давніх часів відоме українське народне прислів’я – «Без верби й калини – нема України». Завжди любили красуню калину, яку вважала символом дівочої краси та рідної землі.
Дівчата прикрашали її цвітом коси, глечики та ложки, вишивали сорочки та спідниці, вплітала у віночки. На весіллі перед молодятами ставили букет калини з ягодами, що уособлювало щастя та любов, майбутнє благополуччя сім’ї. Калиною прикрашали коровай та вишивали весільні рушники і святкові жіночі сорочки. Також її застосовували як оберіг від злих духів та помислів, розставляючи її грона по кутах оселі.
Калина – це стрункий кущ, що на весні приваблює білим цвітінням, а взимку вабить яскраво-червоними плодами.
Думаю таке)))