Я зараз знаходжуся в тому віці, коли мені ще важко назвати себе
дорослим, але я вже і не дитина. Мене ще не торкнулися дорослі проблеми,
хоча я часто замислююся, ким буду, як складеться моє життя, але і у
футбол, і в баскетбол я із задоволенням пограю, забуваючи, що зростом
майже наздогнав батька. Іноді мені страшенно не хочеться дорослішати. Я
розумію, що поки батьки піклуються про мене, я — вільний. Моя претензія
на самостійність все ж таки більше дитяча. Мені жахливо шкода бачити
утомлену маму і отця, що постійно затримується на роботі. І я думаю:
невже для цього я росту, для втоми, вічної гонки за кимось і чимось. І у
мене колись буде сім'я, і я так само, як і мої батьки, з легкою
приреченістю виконуватиму свій обов'язок перед близькими. Я розумію, що
це неминуче, я — створення природи зі своєю біологічною програмою. Моє
завдання — рости і вчитися. Потім навчати і вирощувати своїх дітей. Я
поки не знаю, ким я буду! Принаймні мама іноді називає мене телепнем і
шибеником. А чому? Тому що я люблю малювати, і весь час витрачаю на це
заняття? Може, я стану мультиплікатором і будуть у мене мультфільми не
гірше, ніж у Гарі Бардіна або Уолта Діснея! А якщо я стану двірником, то
що поганого в цій професії? Коли вулиці брудні, чомусь всі згадують про
двірників, а коли виблискують чистотою — це професія непомітно
опускається в розряд невдалих. Чому? Адже робота їх дуже цінна і
потрібна. Дорослі, як мені здасться, багато придумали собі проблем, яких
би можна було уникнути. Вони залежні від чужої думки, заздрості,
стороннього втручання в їх проблеми їм потрібно бути трохи вільніше і
незалежніше. Може, я і не маю рації, підросту, занурюся в світ
соціальних умовностей і стану «сірою мишкою». Але я прагнутиму
відстоювати свою точку зору завжди, відступати можуть слабкі і бездарні.
Хоча про бездарність теж можна посперечатися! Дивлюся на своїх
однокласників і думаю, ну звідки у двієчника Іллі Теплова така тяга до
фотографії? Він скрізь ходить з фотоапаратом і кадрі вибирає цікаві та
дуже вдалі. А Мишко Рясний! «Тоне» в англійській мові, а електропроводку
знає, як свої п'ять пальців! Наталка Ягідна — стриже всіх охочих і
робить такі зачіски, що позаздрять голлівудські зірки. У нас немає в
класі тієї «сірості», яка з'являється в житті. Всі цікаві і здатні. Я не
можу заглянути в майбутнє і сказати, що там буде: радість, печаль,
туга, турботи? Але упевнений, що батьки і мої, і друзів теж про щось
мріяли, щось зробили в житті, адже є ми, які їх любимо. У мене є
величезне бажання затриматися в своєму віці, накопичити більше
позитивних емоцій, щоб до кінця мого життя їх вистачило не тільки на
мене.