Шляхетність – категорія, яка останнім часом стала використовуватися набагато рідше, ніж у попередні часу існування нашого людського суспільства. Але все ж зовсім це поняття з побуту нас і нашого людського кола не вийшло, а тому розглядати і замислюватися про його зміст цілком можна і навіть потрібно. Насправді, той факт, що про шляхетність не говорять і не вживають по відношенню до сучасних людей, зовсім не говорить про те, що даний термін повністю втратив свою високу значимість. Він залишається істотним і важливим, але на нього звертають увагу лише обрані люди, які цікавляться філософією і добре розуміють життя.
Як правило, під шляхетністю прийнято розуміти високу моральність людини. Мораль – поняття трохи застаріле, сьогодні про нього точно так само дуже мало згадують. В сучасному світі людина забула, що таке мораль, і головним обмежувачем для людини став закон. Логіка сучасних людей наступна: навіщо нам потрібні ще якісь обмежувачі, якщо у нас і так є закон, який нас обмежує? Ці люди думають, що будь-які обмеження та правила неформального характеру не мають сенсу, оскільки обмежують людину, роблять її в’язнем якихось ефемерних істин. Що ж, не можна сказати, що такі думки і зовсім не заслуговують уваги і поваги. Сучасні люди цілком собі є досить розумними, щоб робити такі висновки і наполягати на них.
Але в той же час варто сказати, що шляхетність без використання норм моралі не має ніякого сенсу і є неможливою. Шляхетна людина завжди використовує мораль, порівнює свої дії з приписами моральних норм. Це має багато різних проявів. Кожен раз, коли ми бачимо людину, для якої суспільна мораль – це головний спонукальний мотив до дії і риса характеру – ми можемо зробити висновок, що ця людина і є високоморальною і навіть в деяких випадках духовною. Шляхетність може проявиться у ввічливому спілкуванні з оточуючими, допомозі їм, у дотриманні правил поведінки без між людьми і багато чому подібному цьому.
Нехай говорять про те, що мораль для сучасної людини вже неактуальна, а значить і шляхетності в цьому світі немає місця, але ми буде залишатися переконані в тому, що все це – суща брехня. Насправді у всіх нормальних адекватних людей цього світу повинна залишатися впевненість у тому, що рано чи пізно суспільство одужає, стане таким же здоровим, яким воно було раніше. Тоді-то і повернеться поняття моралі в життя людини міцно, всі ми тоді зможе чи не щодня переконуватися в тому, хто є шляхетним, а хто ні.