Десь місяць тому я гуляв(ла) зі своїми друзями та побачив(ла) як якісь хлопці бьють малесенького кошеня. Я підійшов(ла) до них. Вони зовсім не помітили мене. Я стояв(ла) та не міг(ла) нічого зробити, бо я був(ла) вихованою дитиною.
Але через деякий час моє терпіння луснуло. Я підійшов(ла) до них розштовхнула їх схопив(ла) кошеня та побіг(ла) додому.
Це кошеня зараз живе у моєї бабусі. Та почуває себе чудово!