Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й деякими іншими домашніми речами.
І все поволі зникає: море, стелі, земля. На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах — скрізь уже запанувала тиша.
Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили.
З хати виходять люди: і дівчата, і молодиці, і чоловіки.
На річці, в лісі, на полі — усюди німа тиша.