А назустріч старій Зимі виходить молода дівчина — Весна-красна. Вдягнена красуня в зелені шати, личко у неї рум'яне, веселе, а на голові — пишний вінок квітів.
— Здоров будь, Зимонько! — вітається Весна.
— І тобі день добрий,— відповідає Зима.
— Час тобі, бабусю, поступитися мені, я пануватиму на землі,— каже молода красуня.— Усе, що люди запасли, ти поїла, спорожнила комори та клуні.
— Ні, Весно, це ти прийшла зарано,— бурчить стара,— я ще володарка на землі.
— Давай змагатися,— пропонує Весна,— хто переможе, той і залишиться.
Погодилась Зима. Стали вони силою мірятись: то стара віхолою та морозом повіє, то молода теплом та сонячним променем пахне.
А в народі зустріч двох пір року Стрітенням назвали і примітили: цього дня погода може кілька разів змінюватись. Яка з них переможе, така і пануватиме невдовзі.