При всій подібності вторинних лісів екваторіальних широт Азії, а також Нової Гвінеї з відповідними лісами Африки азіатські більш різноманітні за набором видів і за числом їх угруповань. Це пов'язане із загальним флористичним і рослинним багатством Євразії, а також з більш складними географічними умовами південної окраїни континенту (гористість, наявність островів). Через більш-менш тривалий час після втручання людини на місці вторинних угруповань поступово знову формується ліс, близький до клімаксових зональних типів. Цікаво, що ліс на місці древнього кампучійського містечка Анко-Бат, зруйнованого близько 600 років тому, зовні не відрізняється від первинного вологого лісу цього району, але при більше ретельному дослідженні можна ще виявити деякі розходження.
Продукційні характеристики й біомаса рослинного покриву вологих мусонних і екваторіальних лісів Євразії такі ж, як для аналогічних зональних екосистем Африки, Південної Америки й Австралії.
Склад і участь у біоценозі різних функціональних (в основному тропічних) груп організмів також дуже близькі для аналогічних угруповань різних материків, хоча види, роди й навіть родини рослин і тварин можуть бути зовсім іншими