1Хлопець бере на себе відповідальність, аби врятувати життя батькові.
Батько пишається сином:«Отже, Девi все-таки запам’ятав, що треба
вирiвняти лiтак, держати потрiбнi оберти мотора i швидкiсть! Вiн це
запам’ятав. Славний хлопчина! Вiн долетить, Вiн впорається! Бен бачив
рiзко окреслений профiль Девi, блiде обличчя з темними очима, в яких
йому так важко було щось прочитати.»
2
Зміна думки батька про сина в екстремальній ситуації: «”Вiн,
здається, хлопець розвинутий”, – подумав Бен, дивуючись чудному напрямку
своїх думок. Цей хлопець iз спокiйним обличчям був чимось схожий на
нього самого: за дитячими рисами приховувався, можливо, твердий i навiть
невгамовний характер. Але блiде, трохи широкувате обличчя виглядало
зараз нещасним.»
3
Хлопчик обділений увагою, материнською турботою та батьківською опікою, а
батько вважає приблизно так: «…десятирiчного сина, що народився надто
пiзно i, – Бен розумiв десь у глибинi душi, – чужого їм обом,
самотнього, неприкаяного хлопчика, який у десять рокiв розумiв, що мати
ним не цiкавиться, а батько – стороння людина, яка не знає, про що з ним
говорити, рiзка й небагатослiвна в тi лiченi хвилини, коли вони бували
разом.» З цього ж уривку ми маємо можливість дізнатись, що дружніх
стосунків між батьком та сином немає, вони абсолютно чужі одне одному
люди.