Україну вже давно асоціюють з іменами, так, не з діями чи змінами, а
саме з іменами. Ці імена знають усюди: і в Кракові, і в Лондоні, в
Берліні та навіть у Вашингтоні. Українські митці підкорили світ, саме
вони зробили Україну пізнаваною. Мабуть, кожен українець достеменно знає
і може назвати ці імена. Так, я говорю про Тараса Шевченка, Лесю
Українку, Миколу Леонтовича, Ліну Костенко і… Олександра Довженка. І
саме сьогодні, я хочу звернути вашу увагу на творчість останнього у
списку — кінорежисера, сценариста і просто талановитого письменника
Олександра Довженка.
Твори Олександра Довженка особливі: вони відверті, чесні, справжні…
Коли читаєш їх, то захоплюєшся майстерністю письменника, його умінням
розкрити найтоншу, найінтимнішу тему так, щоб кожен читач зумів це
правильно сприйняти і перейнятися важливою, гострою проблемою. Довженко у
своїх творах часто звертався до вічних цінностей людства: він писав про
кохання, про чесну працю, про красу світу, у якому ми живемо, про добрі
стосунки у родині і, звичайно, про людське щастя. Найпопулярнішими його
творами і зараз залишаються дві кіноповісті: «Зачарована Десна» і
«Україна в огні». Тому далі трохи про них.
«Зачарована Десна» — це історія спогадів; це звернення автора до
самого початку — до свого дитинства. У цій легкій, теплій повісті митець
звертається до найкращого, що у нього є — пам’яті про свою родину. У
ній Довженко з особливим натхненням зображає людей праці. Дід Семен
(старий чумак) схожий у нього на святого Миколая, батько Петро постає
перед читачем найгарнішою, найпрекраснішою людиною на світі, з якої
можна писати богів, лицарів, апостолів і великих учених. Автор не
забуває ні про матір, ні про бабусю: вони, звичайні сільські жінки,
наділені у цьому творі якимось особливим шармом, який, у свою чергу,
робить їхні образи справжніми і неповторними. Повість змушує кожного
читача подумати про своє ставлення до рідних і близьких, навчає добру,
чесності, працелюбності та любові до природи. Прочитавши цей твір,
розумієш, що в праці завжди треба шукати натхнення — бо тільки тоді
вдається досягти гармонії в житті та у своїй душі.
«Україна в огні» — пронизлива історична кіноповість, яку читати без
сліз просто неможливо. Олександр Петрович без страху змальовує у ній
криваві події 40-х років минулого сторіччя — страшенну війну радянських
людей з фашистами безпосередньо на території України. Саме у таких
ситуаціях, коли кожної миті можна померти, відкриваються справжні
людські душі, дають про себе знати вічні цінності. У цій повісті поруч
зі сміливцями, героями існують боягузи і зрадники. На цьому контрасті
можна якнайкраще розгледіти те, до чого кожен з нас найбільше прагне, що
найбільше цінує. Особисто мене вразило незіпсоване, невульгарне
кохання, яке розгорталося між двома, ще зовсім молодими людьми прямо на
фронті, під вистрілами і вибухами. Вражає і сміливість чоловіків, а
особливо Лавріна Запорожця, який усіма силами намагався врятувати
якнайбільше своїх односельчан попри те, що багато хто його зненавидів і
вважав зрадником. Вражає жіночка гідність і уміння співпереживати.
Вражає те, що більшість змогла зберегти свою людяність за нелюдських
умов. Вражає…
Отже, твори Олександра Довженка наповнені глибоким змістом,
правильними думками і добрими настановами. У них можна побачити справжні
життєві цінності, які дійсно є важливими для кожної людини. Тому
пропоную усім, хто ще досі не знайомий з творами цього українського
митця, якнайшвидше вирішити це питання і нарешті насолодитися творами,
які відразу заполонять ваше серце.