«Останній дюйм» -
оповідання талановитого англійського письменника Джеймса Олдріджа в стилі
справжнього трилера. Воно мало свого
часу беззаперечний успіх.
Його головний герой Бен
– пілот. В Єгипті він багато працює і мало часу приділяє вихованню сина, якому
більше десяти років. Спільної мови батько і син не можуть знайти. Бену
терміново треба заробити. З сином на старенькому «Остіні» він перелітає на
віддалену бухту, щоб зайнятися підводною кіноз*йомкою акул. Бен порушує всі
можливі заходи безпеки і піддається атаці акул, в якій страшно постраждав. Батькові
і сину, щоб не загинути, потрібно перелетіти до людей на літаку, за штурвалом
якого буде 10-ти річний хлопчина, який ніколи раніше самостійно не керував
літаком. Ось це останній дюйм!
Для
того, щоб на літаку м'яко й безпечно виконати посадку, існує одне єдине
правило. Воно полягає в тому, що літак за кілька миттєвостей до торкання
поверхні злітно-посадкової смуги має вирівнятися на певній висоті. Літак кілька
миттєвостей повинен летіти дуже низько горизонтально над смугою. Це і є висота
вирівнювання. Для цього літака висота вирівнювання дорівнювала шести дюймам.
Бен називає їх «останнім дюймом». Правильно пройти свій останній дюйм – це і є мистецтво льотчика.
Так
само і в людському житті: в усьому існує свій останній дюйм, своя висота
вирівнювання. І треба вміти спокійно і впевнено її пройти. Хлопець молодець,
він зумів правильно пройти свій останній дюйм. Він якось примудрився посадити
літак і врятувати вмираючого батька, а ось Бен з його навіженим ризиком власним
життям і життям дитини явно порушив висоту вирівнювання.
P.
S. До речі, існує продовження цього оповідання – «Акуляча клітка. Останній дюйм
2», де Бен доводить, що немає меж людської дурості і самовпевненості. Він знову
«наступає на ті ж граблі», втративши ліву руку, намагається зняти акул із
залізної клітки і знову ледве уникає загибелі. Порятунок приходить в останній
момент.