Омар Хайям — видатна особистість середньовічного Сходу, один із учених свого часу, філософ, математик, астроном, поліглот і поет. Все світню славу принесли йому невеликі чотиривірші — рубаї. Вони вражають філософською глибиною і лаконічністю форм, сміливістю думок і любов’ю до життя. Чотиривірші, з’єднані в одну збірку «Рубайят», різноманітні за своєю тематикою. Тут є і роздуми про сенс людського життя, про нескінченність пізнання, про справедливість і гідність. Вічні цінності життя, радість і печаль буття розкриваються в безсмертних віршах Хайяма. Проникнувши в таємниці філософії, медицини, астрономії, Хайям випередив свій час у пізнанні різних сторін життя, і проте зізнається в своїх віршах:
Я тільки й знаю, що знання шукаюВ найглибші таємниці проникаю.Я думаю вже сімдесят два рокиІ бачу, що нічого я не знаю.(Переклав з фарсі Василь Мисик)
Найвищою цінністю в уявленні поета є саме життя, свобода, знання, спілкування з мудрецями і природою, з друзями. Оспівуванню любові і простих людських радощів присвячено багато рядків Хайяма:
Боюся, що більше ми не вернемось додомуНі з ким не стрінемось у обширі земному.Цю мить, що ти прожив, вважай своїм трофеєм!Бо що нас потім жде, не дано знать нікому.