Давна відомо, що вогонь – це життєдайна сила, незамінна для людей. Так, адже вогонь дає людям життя : у холод він зігріває нас своїм теплом, у темряві освітлює нам шлях, допомагає у побуті. За допомогою вогню ми готуємо їжу. Чи можна уявити життя без вогню? Звісно ж, що ні. Як же виник вогонь і як люди навчились його добувати? Як на мене, ця стихія – дар, посланий нам богами. У давній міфології існують легенди про могутнього титана – Прометея. Згідно з цими легендами, саме Прометей викрав у великого бога Зевса таємницю полум’я і передав її людям. Його вчинок був мужнім і доленосним. Це неоціненний вклад в життя людства, адже жити з вогнем стало значно легше й зручніше. Людська вдячність Прометею не мала меж, але Зевсу не сподобався такий поступок - і титан був покараний. Слуги олімпійського бога, Влада і Сила, прикували героя до скелі на краю світу. Заради своєї любові до людей Прометей відважився протистояти самодержцю Зевсу в нерівній битві, свідомо піддаючи себе тяжким випробуванням. Кожен день до скелі прилітав орел і клював печінку титана. Проте за ніч вона виростала знову, тому стражданням героя не було краю.
Я впевнена, що слава героїчного вчинку Прометея ніколи не зітреться з пам’яті людей. Це є вічний образ у літературі. Дуже багато написано творів, в яких за основу взято міф про подвиг хороброго Прометея. Мужність героя, незламна сила його духу, відданість людству і жага справедливості завжди приваблюють митців чистотою й неперевершеністю образу.