Сент-Ів – чарівний жіночій образ повісті, у якому розкривається ідея природної людини. Дівчина ця була «дуже вихована і дуже скромна». Одного дня вона відчула почуття головного герою твору та відповіла йому взаємністю. Проте у своїх почуттях вона не наважилася зізнатися навіть самій собі, адже навіть думаючи про це, вона наповнювалась відчуттям «милої соромливості». Сент-Ів дівчина справді природна. Проте на відміну від головного героя, її природність вимірюється її світовідчуттям і суспільною позицією. Дівчина сором’язлива, скромна, чиста та морально не зіпсована, на відміну від своїх одноліток-співвітчизниць. Цей образ Вольтера по-справжньому сентиментальний та досить зворушливий.
Гурон – це головний герой твору. Він молодий за віком. За походженням Гурон напів-індіанець, напів-француз. Доля закидає молодого хлопця до Франції. Він вражає світське суспільство своєю щиросердністю, порядністю, людяністю та делікатністю. Поведінка хлопця дуже природна: «Він бачив речі такими, які вони є». Проте через це він інколи потрапляє в курйозні ситуації, адже розуміє навколишній світ занадто прямо та буквально. Простак не керується нормами і законами, які створили суспільство та владні структури, він діє природно. І через це не завжди стає зрозумілим людям, що звикли жити шаблонно. Образ цього хлопця викликає у читачів співчуття, добродушну посмішку та прихильність.