Правду треба говорити! Але іноді треба збрехати, наприклад: інколи треба збрехати задля порятунку.
Збрехати також можна коли робиш людині якийсь приємний сюрприз.
Тож краще не завжди говорити правду!
Але коли ми брешемо не для доброї цілі, тоді так робити не варто. Адже коли ми це робимо, по-перше: ми можемо потрапити в халепу, по-друге: ми можемо когось налякати нашою брехнею, по-третє: ми можемо навести когось на неправильний шлях і є ще багато аргументів. Такого краще не робити, а казати все так як є!Про випадки з брехнею багато писали в літературі і всюди вони майже ніколи не призводили до добрих наслідків. Ось на веду приклад із реальної історії з життя. Одного разу моя подруга розізлися на свою молодшу сестричку і сильно штовхнула її, та упала з сходинок і добряче пошкодилася, а мамі вона не розказала правду, а збрехала, ще й сестричку залякала, що їй дістанеться, коли вона розкаже мамі правду. Мала налякалася, але коли підросла і зрозуміла, що від сестри їй нічого не буде, розказала мамі. А моїй подрузі добре дісталося від її мами. Від тоді вона поклялася що не буде брехати, а казати правду. Отже, коли ми брешемо, таким чином робимо дуже погані справи, ще й порушуємо закони Божі! Адже брехати - це гріх! Якщо брешете, то думайте до чого це призведе. Тож інколи треба говорити чисту правду, а інколи збрехати, але в добрих цілях!