Коли похмурі дощові осінні дні змінюються дзвінкими морозами , коли перший сніг обережно лягає на землю , ночі стають довгими , а небо високим і прозорим , ми готові зустріти прихід зими , суворої та сніжної.
Ця пора року по- своєму прекрасна . Це блискучі, під холодним зимовим сонцем ,білі покриви , це перетворені під снігом міста і села . Заснулі до весни дерева гордовито несуть свій сніговий наряд , насунувши на розлогі крони пухнасті білі шапки.
Річки покриваються блакитним льодом , і в цих морозних оковах їм належить чекати першої весняної відлиги , щоб з новою енергією прискорити галасливий біг своїх вод.
Зима – це час спокійної та мовчазної відвертості природи . Вона дрімає в цих холодних обіймах , у тиші і спокої .
Прекрасна зимова ніч , коли на темному небі виникають тисячі яскравих блискучих зірок , чарують ясну і безвітряну погоду , а під ними блакитним покривалом розстеляється багатий сніговий покрив.