Усі люди різні. Кожен має свій індивідуальний набір рис, як
позитивних, так і негативних. Не існує абсолютно поганих чи добрих
людей. Усі мають світлу й темну сторони душі. Тож не можна сказати, що
порядною є та людина, яка володіє лише позитивними рисами. Та й чи існує
така людина взагалі? Порядною є та людина, яка прагне вдосконалитися,
позбутися своїх вад.
Відтак, порядність не є синонімом моральної
досконалості. Відповідь на питання, що таке порядність, криється у
корені самого слова. Як на мене, порядність – це швидше моральна
послідовність, відповідальність. У порядної людини за словами йде діло,
причому одне з одним співвідноситься без коливань.
Порядна людина
завжди дотримується своїх обіцянок, уникає образ і не завдає шкоди
ближньому навмисно. Порядна людина силою свого духу все навколо
впорядковує, надає лад своїм лише прикладом. ЇЇ внутрішня злагодженість
та впорядкованість поширюється й на оточення.
Існує суперечливе
питання, чи є порядність вродженою якістю людини, чи її можна виховати
впродовж життя. На мою думку, порядність можна розвинути й навіть
самотужки. Адже людина, по-перше, просто не може народитися підлою, це
суперечить самому життю. А по-друге, усі люди змінюються.
Стати
порядною людиною ніколи не пізно. Хтось приходить до цього лише після
того, як сам пережив образу та непорядне ставлення до себе.успадковує цю
рису, маючи з самого дитинства гідний приклад, не уявляючи собі
інакшого способу життя.
Звичайно, краще, коли людина із самого
дитинства усвідомить, що за словом має стояти діло. А взаємоповага та
співчуття одне до одного – це запорука того, що порядних людей ставатиме
все більше, а наше життя змінюватиметься на краще.