Займенник - це частина мови, що відповідає на питання хто? що?
Займенник вказує на особу або предмет, але не називає його.
підкреслюється займенник залежно від того, яким членом речення він є.
Він може бути головним членом речення - підметом, а також другорядним членом - доповненням або обставиною. Якщо займенником виражений підмет, то він підкреслюється однією рисою, якщо доповнення, то пунктирною лінією, а якщо займенник входить до складу обставини, то штрих-пунктиром. →Числівник може виступати в реченні різними членами. Залежно від того, яким членом речення виступає числівник, ми визначаємо, як його підкреслювати:
1. Хлопців було аж семеро (було аж семеро - присудок, двома рисками)
2. Два дні минули швидко. (два дні - підмет, однією рискою)
3. Іванка придбала туфлі тридцять п'ятого розміру. (тридцять п'ятого - означення, хвилькою)
4. Мама наголосила, щоб я повернувся додому о дев'ятій. (о дев'ятій - обставина, пунктир з крапками)
5. В обох хлопців було руде волосся. (обох - додаток, пунктир)
Прислівники можуть виконувати в реченні різні функції. Найчастіше вони виступають як обставини, відповідаючи на питання «Як?», «Куди?», «Де?» І т. Д. У такому випадку прислівники підкреслюються за допомогою тире з точкою (_._._._). Наприклад, у реченні «Хлопчик спустився сходами (куди?) Вниз» прислівник «вниз» є обставиною.