Іван прагнув знайти Марічку:
"Люди гадали, що він загинув з великого жалю, а дівчата склали співанки про їхнє кохання та смерть, які розійшлися по горах. Шість літ не було чутки про нього, на сьомий раптом з'явився".
Зрозумівши, що потрібно жити далі і що Марічки вже не повернути, почав займатися господарством, доглядати маржинку. Потім одружився з Палажкою, щоб та йому допомагала.