Тема: звернення ліричного героя до дощика, щоб той його не намочив. Ідея: возвеличення прагнення хлопчика порозумітися з дощиком. Основна думка: з раннього дитинства кожна людина повинна осмислено сприймати будь-яке явище природи. Жанр: поезія зі спогадів дитинства поета, поезія-замовляння. Художні засоби В. Голобородька «З дитинства: Дощ» Повтори: «дощику, дощику», «щоб ти…», «я тобі…». Метафори: «дощик ловив.., розкидав.., ходив.., розчісував». В. Голобородько «З дитинства: Дощ» Я уплетений весь до нитки у зелене волосся дощу, вплетена дорога до батькiвськоï хати, вплетена хата на горi, як зелений птах, уплетене дерево, що притихле стоïть над дорогою, уплетена рiчка, наче блакитна стрiчка в дiвочу косу, уплетена череда корiв, що спочивають на тирлi. А хмара все плете зелене i холодне волосся дощу. Але усiм тепло, усi знають: дощ перестане, i хто напасеться, хто набiгається, хто нахитається, хто насидиться на горi, хто належиться, а хто прийде додому у хату, наповнену теплом, як гніздо