"Перша робота"
Це відбувалося дуже давно.В одному селі жив один дуже лінивий парубок.Ще з раннього дитинства все за нього робили,а він тільки й лежав на печі,їв та спав.Та от одного разу його батькам набридло постійно за нього усе робити і одного сонячного дня,коли він ніжився під теплим сонцем підійшла його мати і сказала:
- Що ж ти,синочку,чи не набридло тобі цілими днями тільки й те робити, що лежати , їсти та спати?Знаєш як говорять,що через лежачий камінь вода не потече?
Парубок не задумуючись відповів:
-Та ні,якось же тече.
Тоді мати надумала привернути його до роботи іншим шляхом.Дала сокиру і сказала рубати дрова,та ще й пригрозила, що як не порубає дрова,то вижене його з хати.У хлопця ледве від подиву очі не вилізли,але через годину маминих нарікань все-таки вийшов.Він подивився на купу полін і уже стомився,але мама чатувала,і хоч-не-хоч,а треба було рубати.Хоч він в ні разу не рубав дрова,але ж він спостерігав за роботою батька,то ж він подумав,що й цього досить.Ставить поліно,рубає,а воно не колеться."Ет,мабуть поліно погане",- подумав він і взяв інше поліно,а воно також не піддається.Бере третє,четверте,п'яте,шосте,а вони не піддаються."Година минула,а нічого не зроблено",- у відчаї подумав хлопець,-" точно з хати виженуть"!
Тут до нього підійшла сестра,яка повернулась з поля,дивиться на брата та сміється.
- Чого смієшься?- зі злістю каже він.
-Так ти ж сокиру тримаєш не так!Звісно нічого не вийде,давай покажу як треба!
Вона підійшла і почала рубати.
-А тепер ти!
Він знову взяв цю сокиру,і диво!Поліно розломилося!Раз ,і друге,і третє!Сестра посміхалася!На вечір усе було готово і він з хоробрістю показав свою першу роботу.
Батьки були щасливі,сестра й досі посміхалась.
-То як сподобалась твоя перша робота?,-спитав батько.
Він посміхнувся і сказав:
-Через лежачий камінь вода не потече...