Часто замислююся над питанням, для чого поезія в житті людини. На це питання можна дати багато відповідей.
Я вважаю, що поезія - це не тільки неперевершений вид мистецтва, а й спосіб вираження. Саме на папері можна втілити усі свої думки, переживання. Можна розповісти про свої проблеми і секрети.
Ось наприклад, Іван Франко колись закохався, але дівчина не відповіла йому взаємністю. Свою невимовну тугу, нерозділене кохання він втілив у своїх віршах "Ой ти, дівчино, з горіха зерня", "Чого являєшся мені у сні". У цих творах вібувається відображення внутрішнього світу закоханої людини, її думок та страждань.
Мене теж приваблює поезія. Я із задоволенням читаю твори Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко. Вірші є відображенням внутрішнбого світу, другим диханням для кожної людини, яка читаючи їх, заново переживає всі рядки.