Під садиби простолюду відводили невеликі ділянки землі. Свої хати городяни розташовували в глибині двору. Це були здебільшого однокімнатні, з глиняною підлогою, заглибленою в землю, будівлі, площею не більше 18 - 20 м2. Споруджували також господарські приміщення: навіси, клуні, хліви.
Садиби й житла представників заможних верств були багатші й просторіші. Князі та бояри мешкали у двоповерхових хоромах з багатьма приміщеннями.
У князівських палацах, боярських хоромах завжди було гамірно. Тут чатували дружинники, метушилися слуги, юрмилася челядь. Звідси віддавали накази, тут судили й урядували, сюди звозили данину. У просторих великих залах, де збиралися дружинники князя, часто відбувалися бенкети.
1. Роздивіться фотографії макетів-реконструкцій, знайдіть на них елементи міської забудови, про які йдеться в тексті. 2. Сформулюйте за змістом тексту 3 - 5 запитань, по черзі дайте відповіді на них.
На основі тексту та ілюстрацій намалюйте вулицю давнього Києва, прокоментуйте зображене.
За уривком із джерела й поданими нижче запитаннями складіть розповідь про бенкет, свідком якого став мандрівник-чужинець.
«При обіді стояло багато посуду золотого й срібного, великі срібні, вкриті позолотою чаші, кубки й чарки. Було багато різних страв: тетереви, гуси, лебеді, журавлі, рябці, голуби, кури, зайці, оленина, вепровина, телятина, воловина, всякі напої: вино, мед чистий і варений з перцем, квас. Бенкетували до пізньої ночі, з гуслями й дудками, була велика забава з приятелями й сміхунами, танці, співи. Багато кухарів трудилося, обливаючися потом, слуги бігали, носячи тарілки, інші обережно махали віялами для прохолоди, інші тримали срібні умивальниці, інші - посуд з гарячою водою...»