ОДОГО ЛІТНЬОГО РАНКУ ПАДАВ ПРОЛИВНИЙ ЛІТНІЙ ДОЩ.МАРИНКА СИДІЛА БІЛЯ ВІКОНЦЯ ТА СУМУВАЛА,ЗЛИЛАСЬ НА ПОГОДУ,БО НЕ МОГЛА ПІТИ ДО ПОДРУГИ ПОГРАТИСЬ У ЛЯЛЬКИ.ДІВЧИНКА ПОЧАЛА НЕРВУВАТИ.
АЖ РАПТОМ ДО ВІКОНЦЯ НАБЛИЗИЛАСЬ ХМАРИНКА,ВОНА ПОСМІХНУЛАСЬ ТА ПОЧАЛА ДО ДІВЧИНКИ ЗАГРАВАТИ.ДІВЧИНКА ПОЧУЛА ІІ,БО ВІРИЛА В ДИВА.ХМАРИНКА РОЗКАЗАЛА ІЙ,ЩО КОЛИСЬ ДАВНО ЗЛИЙ КОРОЛЬ,ЗАКРИВ ДОЩИК У ТЕМНИЦЮ І ЗАЧИНИВ.ЛЮДИ СПОЧАТКУ РАДІЛИ ТА ЗГОДОМ ЗРОЗУМІЛИ,ЩО НАСТАЄ БІДА.РІКИ ВИСИХАЛИ,ВРОЖАЙ ПРОПАДАВ,НАСТУПАВ ГОЛОД ТА ПОСУХА...
ОДИН ДОБРИЙ ЮНАК ВИРІШИВ РЯТУВАТИ СИТУАЦІЮ.ПІШОВ ДО КОРОЛЯ,СХИТРИВ.ВИЗВОЛИВ ДОЩИК,А КОРОЛЯ ЗАКРИВ У ТЕМНИЦЮ.РАДОЩАМ ЛЮДСЬКИМ НЕ БУЛО МЕЖ.ЛЮДИ ЗРОЗУМІЛИ,ЯК ДОЩИК НАМ ДОПОМАГАЄ.
МАРИНКА ВИСЛУХАЛА,ПОСМІХНУЛАСЬ ДО ХМАРИНКИ.ДІВЧИНКА ДИВИЛАСЬ НА ДОЩИК РАДІСНИМИ ОЧИМА ТА ПОСМІХАЛАСЬ.ВІН ПАДАВ ,НЕМОВ СРІБЛЯСТИМИ НИТКАМИ ПОКРИВАВ ДЕРЕВА ТА БУДИНКИ.ДІВЧИНКА РАДІЛА.ДОЩИК-ЦЕ ТАК КРАСИВО...