Багаті завжди заздрили бідним оскільки в них було те, що не було у багатіїв і це була проста любов.
Повість “Гобсек” показує нам, що влада грошей буває зайвою, що краще жити бідно і любити коханих тобі людей, ніж жити з повними кишенями грошей і почувати себе самотнім і нікому не потрібним. Гобсек був людиною яка любила гроші, він був лихварем. Усе своє життя чоловік жив серед грошей але він жив не у великих покаях, чи палаці,так як живуть багаті люди. Він жив у маленькій хатині, носив старий одяг, і з його зовнішнього виду неможливо сказати те, що від нього залежали багато вищих за посадою, статусом людей. Проте чоловік як ніхто інший беріг свої заощадження, він витрачав їх з розумом і завжди намагався заощаджувати. Можливо він був скнарою, а можливо він просто хотів довести людям , що не обовязково мати великі статки, головне вміти розпоряджатися ними. Саме у цій повісті влада грошей над людьми охопила всіх, окрім самого Гобсека. Чоловік також вважав, щоб маніпулювати людьми потрібні не лише багатство а й вміння. Проте, маючи так багато грошей чоловік не мав дружини, дітей і просто людини яка б його любила. Він був завжди самотній, а люди любили його лише через його багатство.
Я вважаю, що гроші звичайно ж потрібні, але на них свого щасття не побудуєш, а без нього нема і сенсу життя.