Для усіх нас найдорожчим з усього є безумовно життя. Є багато речей у нашому житті, які можна з легкістю замінити та до цього переліку безперечно не входить життя. Здавалося б, що кожний з нас мав би його берегти його, як зіницю ока та, натомість, більшість ним свідомо нехтує. Спосок великий. Чого тільки вартує алкоголь, нікотин, наркотики, що приводять до часткових або смертельних пошкоджень внутрішніх органів та відповідних залежностей. Також, у своєму арсеналі люди мають фастфуд, нездоровий сон, відсутність будь якого режиму. Виходить, що для більшості життя – це зовсім не неоціненний скарб, а така собі забавка, яка якщо зламається, то неодмінно полагодиться сама. Та наш організм мого здійснювати регенерацію тільки до певної межі, допоки ми йому допомагаємо. Але коли ми його на постійній основі катуємо і знищуємо, він не може більше протистояти цьому і здається. Проте, цього не можна в жодному разі допустити, бо дорівнює смерті. А смерть це відсутність життя. А без життя не буде вже ніяких гулянок, друзів, улюбленоїх їжі та й взагалі усього нами палко улюбленого. Ніхто не хоче від усього цього відмовлятися, проте і далі повільно але впевнено вбиває свій же організм. Я вважаю .що це неприпустимо для свідомої дорослої повноцінної людини. Тому будь хто при здоровому розумі і тверезій пам*яті не стане цим захоплюватися всерйоз і вбереже себе від згубних наслідків шкідливих звичок.