України містить ще чимало аспектів, що потребують ретельного вивчення. В сучасній українській історичній науці значно підвищився інтерес до проблем розвитку країни у XIX - на початку XX ст. Це викликано не тільки необхідністю перегляду поглядів радянської історіографії, але й потребою засвоєння значного історичного досвіду, відродження певних традицій, які повинні відіграти позитивну роль у розвитку ринкових відносин сьогоденної України.
На промисловому розвитку України першої половини XIX ст. досить помітно відбилося залежне її становище у складі Російської імперії. Царський уряд створював кращі умови для розвитку найбільш прибуткових галузей промисловості у Центрі Росії. Це, насамперед, текстильна промисловість і виготовлення різноманітних металевих виробів - від цвяхів до складних, за тих часів, машин і механізмів. Третина виготовленої на підприємствах Московської, Владимирської, Ярославської і деяких інших Центральноросійських губерній продукції реалізувалася в Україні. В той же час з України в ці губернії вивозилася лише сировина і продукти переробки сільськогосподарської продукції. Такий характер обміну був економічно надзвичайно вигідний для російських губерній і невигідний для українських.