Єдиних поглядів щодо суті життя немає, адже скільки людей, стільки і думок.
По-перше, з давніх-давен ми маємо лише дві найближчі людини - це батько і матір. Вони подарували нам безцінний скарб - життя. До певного часу на їх плечах лежить відповідальність за своє "чадо". Але покидаючи батьківський дім, перед нами відкривається великий світ. Він повен спокус, веселощів, сліз, смутку, розчарування. І важливо не втратити себе, свою сутність. Саме тому нам підсилу закладати цеглинки у фундамент буття. Перш за все, необхідно правильно визначити власні приорітети. Адже багато хто живе, не усвідомлюючи, що його життя абсолютно пусте. Деякі існують, керуючись тваринними інстинктами. Доволі поширеними є увявлення про матеріальні цінності: про гроші та владу, але, насправді все це не варте зусиль. Задоволення отримують особи, котрі дотримуються християнської заповіді " возлюби ближнього, як самого себе", їх щастя тісно пов’язане із щастям інших.
По-друге, у нашому світі на психіку особистості діє чимало чинників. Наприклад, зараз дуже популярні різноманітні субкультури. Жахливо, коли підлітки стають їх жертвами. Вони починають вбачати смисл свого життя в смерті. Від цього страждають і батьки цих бідних дітей. У той час, коли молоді люди, на хвилі моди, здійснюють самогубства, мільйони смертельнохворих мріють жити.
"Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні!" - це рядки з вірша Лесі Українки. Маючи вади здоров’я, вона показала свій незламний дух, прагла працювати і залишила величезну спадщину своїм нащадкам.
Отже, життя - дивовижна річ і який зміст воно матиме залежить від нас.