Віршовий розмір, будь ласка
Прокинутися з повним домом щастя!
Відкрить вікно в туманний березняк.
А мокрий вітер б’ється круг зап’ястя,
як спіймане промерзле пташеня.
Це вже весна. І протяги хмільні
похмурого заплаканого талу
зашарпали халатик на мені
і в рукава насипали фіалок.
А восени хай світяться дощі,
Воркує грубка, і вуркоче кіт.
О затишок! О хустка на плечі!
О днів прожитих невеселий слід.
Але якоїсь ночі – не засну,
І прийде сніг з очима золотими,
І от тоді я знову осягну
Мистецтво повертання у дитину…
Віршовий розмір, будь ласка