Лісостепова зона простяглася від Прикарпаття до Середньоросійської височини.Північна межа (із Поліссям) проходить поблизу Львова, Шепетівки,
Житомира, Києва, Ніжина, Глухова, а південна — по лінії Ананьїв —
Знам'янка — Олександрія —— Красноград — Балаклія —Куп'янськ.
Степова зона займає близько 40% території України. На півночі Степ межує
з Лісостепом по лінії Ананьїв — Знам'янка — Олександрія — Красноград —
Балаклія — Куп'янськ. Степ охоплює Причорноморську низовину, південні
частини Придніпровської височини та Придніпровської низовини, Донецьку і
Приазовську височини, а також рівнини Криму.
Ландшафти Лісостепу сильно змінені людиною. За останні сторіччя
лісистість зменшилася від 40-50 до 5-10%. Середня розораність Лісостепу
складає 75%, а на Лівобережжі — навіть 90%. Природні умови сприятливі
для вирощування пшениці, кукурудзи, гречки, цукрового буряка і багатьох
інших культур.
Степ сильно змінений людиною.
У лісостепу Природна рослинність збереглася в заповідниках, на схилах річкових долин і балок. Для Лісостепу є характерним поєднання тваринного світу Полісся і Степу. У
лісах водяться лбсь, дикий кабан, козуля, вовк, барсук, куниця, білка.
На степових ділянках типові тварини — заєць-русак, лисиця, гризуни
(ховрашки, хом'яки, миші); із птахів — сіра куріпка, перепел. А у степуваринний світ: крім численних дрібних гризунів у степу живуть
землерийки, кроти, сліпці. Бабак звичайний зараз зберігся тільки в
Луганському заповіднику та у двох заказниках Харківської області.
Характерні для степу ховрашки, зустрічаються ласка, горностай, степовий
тхір, борсук, лисиця та ін., із птахів — жайворонки, перепели, куріпки,
рідко — дрохви, орли