Надумав якось хлопець одружитися і пішов до дому нареченої. Приніс він подарунки і солодощі. Брати нареченої питаються жениха:
- Чому ти береш за себе нашу сестру?
І відповів їм жених казкою-притчею:
- Якось давно велетенський дракон захопив єдине джерело у краї: люди залишилися без води, жінки плакали, діти стогнали від спраги.
Найсміливіші і найвідважніші мужі збройно нападали на чудовисько, але воно змітало всіх ударами довгого хвоста. Дракон збудував біля джерела великий чудовий палац, огородив його частоколом і насаджував вже на палі голови вбитих. Люди впали у розпуку: хто ж переможе страшного дракона?
В ту пору ріс в однієї бідної вдови син і бачив він, яке страшне неподобство чинив біля джерела дракон, і зненавидів його, і поклявся перед усім світом звільнити край від чудовиська. Матір, родичі й товариші довго відраджували його:
- Ти тільки-но виріс, молодий ще, загинеш у розквіті літ, пошкодуй себе, - але юнак сів на коня і вирушив на бій з чудовиськом.
Дракон здалеку вчув його і заревів страшним голосом: хто ж це наважився наблизитися до джерела?
- Я хочу поборотися з тобою, чудовисько окаянне, - відповів юнак.
Дракон розгонисто загиготів:
- Божевільцю, хіба ж невідомо тобі, що б’юся я не зброєю, а усім супротивникам своїм ставлю я лише одне запитання: якщо він не зможе правильно відповісти, то вбиваю його одним ударом свого величезного хвоста. Якщо ти відповіси правильно, то в ту ж мить я загину сам.
- Гаразд, я згоден, - відповів юнак, - запитуй.
Дракон заревів щодуху і з вікна палацу виглянули дві жінки. Одна - неймовірно осяйна красуня, а інша – звичайна проста жінка.
- Яка з них гарніша? – запитав дракон.
Юнак глянув на обох жінок і відповів:
- Гарніша та, що до вподоби тобі більше.
- Правду мовиш, - прохрипів дракон і випустив дух.
Так край звільнився від чудовиська.
Закінчив жених казку і сказав:
- Мені ваша сестра до вподоби.
- Таки справді, - вигукнули брати нареченої і промовили вони слова молитви за молодих і благословили їхнє подружжя.