Головний герой оповідання — поліцейський наглядач Очумєлов. Його прізвище має особливе значення (очуміти — утратити глузд). Він наділений певною владою (над городовим, простими людьми), але, з іншого боку, залежить від високопоставлених чиновників. Це робить його лукавою, лицемірною людиною, яка думає не про справедливість, а про те, як догодити вищим чинам.
Очумєлов — малоосвічена людина, яка говорить короткими, неправильними реченнями («Чому тут? Це ти навіщо палець?»); використовує лайливі слова (мерзотник, шельма, чорти). Мова героя вказує на його соціальний стан, звичку віддавати накази, розпорядження («Не міркувати!», «Я цього не залишу, я покажу вам, як собак розпускати», «Я ще доберуся до тебе»).
Хрюкін — золотих справ майстер, своє прізвище теж отримав не просто так. Він погано поводиться: напивається, дражнить собаку, знущається із неї, а потім ще й вимагає матеріальної компенсації. У розмові з Очумеловим запевняє, що не бреше, хоча очевидці стверджують зворотне; він згадує, що його брат служить жандармом, таким чином намагаючись вплинути на хід розгляду справи.