Психологічна переконливість образу Мартина Борулі
Психологічна переконливість образу Мартина Борулі з однойменної п'єси Івана Карпенка-Карого полягає у тому, що мотивація поведінки Борулі цілком понятна - вона на поверхні. Чому Мартин Боруля так прагнє стати дворянином? Щоб мати змогу захистити свою гідність, щоб ніякий дворянчик не міг назвати його бидлом, а його сина телям. Це цілком понятно, бо кожна людина бажає, щоб до неї ставилися з повагою.
Крім того, всі ми розуміємо і те, що людина, яка бажає увійти до кола людей, до якого ніколи не належала, буде робити дурні помилки і часто виглядати смішною. Це завжди смішно, коли хтось намагається копіювати зовнішні риси когось іншого. Це ми теж розуміємо і доволі часто бачимо таких людей.
Тому Мартин Боруля - дуже "живий", тобто правдоподібний, персонаж, який водночас є трагічним і комічним. Тому й жанр цієї п'єси називають трагікомедією.