Усна народна творчість завжди була й залишається невичерпним джерелом натхнення письменників. Ось і Олександр Олесь за мотивами народних казок, легенд, билин створив чудову драму-казку «Микита Кожум’яка», головним героєм якої є справжній богатир.
Микита Кожум'яка - герой народної казки часів Київської Русі, записаної в кількох варіантах в різних областях України, Білорусі та Росії. У найбільш повних варіантах (білоруських і українських) написана розповідається про те, як змій біля Києва змушував складати данину живими людьми, а врешті став домагатися, щоб князь дав йому свою дочку. Вона була віднесена змієм, який, полюбивши її, тримав в ув'язненні. Дізнавшись від змія, що він боїться тільки однієї людини - Микиту (або Кирила) Кожум'яку - вона з голубом відправляє лист до батька з проханням відшукати цього богатиря і спонукати його битися зі змієм. Коли послані князя увійшли в хату Кожум'яки, зайнятого своєю звичайною справою, він від несподіванки перериває 12 шкур. На прохання князя битися зі змієм він спочатку відмовляє. Не можуть його вблагати і послані князем старці. Тільки плач присланих князем дітей зачіпає серце Микити. Обмотавшись прядивом і обмазавшись смолою, щоб стати невразливим, богатир б'ється зі змієм і звільняє княжу дочку.
Урочище поблизу Києва, де жив богатир, стало з тих пір називатися Кожум'яки.
Інший варіант говорить, що Змій, побитий Микитою Кожум'якою, благає його про пощаду і пропонує розділити з ним землю порівну. Микита запрягає Змія і проводить борозну від Києва до Чорного моря; потім, почавши ділити море, змій тоне.
Є ще легенда про заснування міста Переяслав. Налетіли якось на поселення печеніги. Серед кочовиків був один непереможний витязь. Став той витязь викликати собі ворога з русинів, але ніхто з князівської дружини не наважувався прийняти виклик. Засумував ясний князь — стало йому соромно й прикро. Аж тут вийшов юнак із простолюдинів, що й погодився стати на герц із поганином. Жорстокий був двобій. І здолав хлопець печеніга, чим й «перея славу» собі. На честь цієї перемоги місто почали називати Переяславом.