Часом ми недооцінюємо значення фотографій, що зберігаються в нашому будинку, забуваючи, що вони - пам'ять про минуле, розповідь про день сьогоднішній. Адже фотографії фіксують різноманітні події, особи, пейзажі, тобто по-своєму пишуть літопис нашої епохи, створюють сімейну хроніку.
Раніше сімейна фотографія була ритуалом, що об'єднувала родичів, була приводом зустрітися з тими членами сім'ї, з якими в повсякденному житті майже втрачено зв'язок. Процес знімання перетворювався на свято.
Якщо дитина росте в будинку, де розвішені знімки бабусь і дідусів, в будинку, де перегляд сімейного альбому - добра традиція, він з самого раннього віку відчуває себе частиною чогось більшого, ніж він сам. Отже, дитина повинна знати, ким були його предки, звідки відбулася його прізвище, розуміти, що його життя - не чистий аркуш, але нова сторінка в товстій літописній книзі цілого роду.
Як би нам не були дорогі сімейні альбоми, потрібно визнати: сьогодні технічний прогрес максимально знецінив фотографію. Здавалося б, навіщо потрібні сімейні фотографії, якщо найвдаліші кадри можна викладати в віртуальні альбоми в соцмережах. Дуже зручно, бо мобільний телефон завжди поруч. Деякі люди не випускають телефон з рук, сприймають усе навколо виключно крізь об’єктив фотокамери. Вони вже не приховують, що ритуал не має особливого сенсу, однак вони вже звикли щодня його виконувати.
Багато людей, щоб зробити селфі, вдаються до бездумних вчинків: підіймаються вагони потягів, на дахи висотних будинків. Але, на жаль, загалом такі вчинки закінчуються трагічно. Я вважаю, гра в селфі може перетворитися на гру між життям і смертю, в якій поєднується страх і задоволення.
На мій погляд, селфі все ж таки не зможуть замінити родинні фотографії. Родинне фото – це історія минулих поколінь, один з найефективніших інструментів підтримки та зміцнення сім'ї.