Мені сподобався цей вірш, тому що за жанром це романс, а за видом - інтимна лірика. У цій поезії автор закликає незабувати, що життя швидкоплинне та воно більше не повернеться назад, це виражено у рядках " ...І схочеш ти вернуть собі,
Як, Фауст, дні минулі... ",
і тому слід насолоджуватись кожним прожитим днем, кожною хвилиною. Також я помітила, що автор твору використовує традиційні для любовної лірики образи, як солов'ї, зорі, ніч, квіти. Ці образи поетично виражені у рядках
"Сміються, плачуть солов'ї... "
"...Відбились зорі у воді... "
" ...на свято радісне
квіток, кохання снів і млості..."
На мою думку автор закликає читача влити " ... струмінь власної душі " у " Шумляче море" краси весняної природи, до дна випити чашу щастя, молодості й кохання.
Тому мені і сподобався цей твір за його поетичність та за його основну ідею захоплення красою життя та красою кохання, О. Олесь дуже поетично це все підкреслив та дав зрозуміти, що в житті найголовніше бути щасливим із коханою людиною.