Допоможіть перекласти на англ правильно Тому саме питання щодо місця та статусу норм у сфері інтелектуальної власності в системі права набуває досить принципового характеру. У теорії інтелектуальної власності керуються тим, що джерелом права на конкретний результат творчої діяльності є відповідна норма закону, що визначає першого правоволодільця, або положення договору між учасниками створення такого результату [4, 20]. Кожний наступний володілець інтелектуальної власності зобов’язаний надати документальне підтвердження отримання прав. Відповідно, управління інтелектуальною власністю передбачає відстежування правових підстав для визнання конкретних результатів творчої діяльності інтелектуальною власністю.
Бажано розуміти, що причина більшості порушень прав інтелектуальної власності має економічний характер і лежить у самій її суті, тобто в монополізмі цього права. Якщо ж монополістом є правоволоділець, бо саме він і лише він володіє правом на конкретний об’єкт інтелектуальної власності, і саме він володіє правом на використання такого об’єкта, він має можливість вести цінову політику, у тому числі монопольно встановлювати завищені ціни, причому не рідко не лише на об’єкт інтелектуальної власності, а й на товар, в якому такий об’єкт втілений.
У свою чергу, порушники прав інтелектуальної власності, здійснюючи продаж контрафактних товарів, намагаються отримати більші прибутки внаслідок проведення демпінгової цінової політики. Порушники, зменшуючи ціну на контрафактну продукцію і збільшуючи обсяги виробництва, можуть отримувати додаткові доходи, а правовласники такої можливості не мають. Тому заходи юридичної відповідальності — і цивільної, і адміністративної, і кримінальної — не можуть дати позитивних наслідків за умови, якщо при цьому не враховується дія економічних законів.
І недаремно нині все частіше лунають думки про те, що інтелектуальна власність може виступати як локомотивом, так і гальмом у розвиткові суспільства.