Одного разу під Новий Рік, зібралися усі самостійні частини мови.Але для Нового Року потрібно було змінитись на святковий бал.Усі прийшли змінені, а прислівника не було.Дві години,чотири години прислівник не з*являвся... І осі прийшов.Увесь у сльозах,заплаканий. Іменник запитав у нього:
-Чого ти плачеш?
-Ви можете змінитись для святкового балу, а я ні!Я вам не потрібний!
-Що ти верзеш? Ти нам потрібен, без тебе ми не зможемо! Ти робиш нашу мову гарнішою,виразнішою.Без тебе ми не описати події, не зможемо зробити речення точнішим. Ти нам потрібен!-сказав Займенник
-Що справді?
-Справді, справді!-вигнув Іменник
З цього моменту прислівник більше ніколи не плакав.Усі почали святкувати Новий Рік.
-