На відміну від риб, у яких тяга створюється вилянням всього тіла, хвіст кита – його єдиний, але дуже досконалий рушій. Чотири групи м’язів, рівних яким не має жодна інша істота на планеті, тягнуться до лопат. «Вся безмірна сила кита як би злилася, зосередилася у нього в хвості». Ось чому видалення хвоста у кита або дельфіна повністю позбавляє їх здатності пересуватися, в той час як швидкість риб з ампутованим хвостовим плавником знижується ненабагато.
Гідродинамічно хвіст китів і дельфінів набагато досконаліше, ніж хвости риб. Лопаті мають велику поверхню, роблять 1-2 коливання в секунду і відкидають назад величезні маси води. Тонка «ніжка» хвоста обтічна і відчуває незначний опір при поперечному русі у воді.
Дельфіни і кити забезпечені не тільки самими потужними двигунами, вони володіють і відмінними гідродинамічними обводами. Форма їх тіла майже збігається з еліпсоїдом, у якого довжина в 4-6 разів більше діаметру. Цікаво, що більше подовження призводить до збільшення опору тертя, а менше – до зростання опору форми.
До сих пір ми говорили одночасно і про китів і про дельфінів, оскільки між ними, дійсно, багато спільного. Але не можна забувати і про величезні відмінності: кит в десять разів більше дельфіна. А якщо згадати, що великим рибам легше плисти у воді, ніж малим, – принцип, давно відомий суднобудівникам, – то різниця в розмірах повинна привести і до різниці в швидкостях. Дійсно, з законів механічної подоби випливає, що чим більша риба, тим менша потужність на тонну ваги потрібна їй для досягнення даної швидкості. Наприклад, щоб плисти зі швидкістю 15 кілометрів на годину 4-кілограмовій морській щуці потрібна в перерахунку на тонну ваги потужність в 26 кінських сил. А 2-кілограмовій – вже 53 кінських сили.