Сім’я — це найцінніше, що є в житті. Настає час, коли кожна людина замислюється про те, якою ж вона буде. Кожен з нас ще в дитинстві, граючи в дочки-матері, уявляє цю модель.
Якою я бачу свою майбутню сім’ю? Передусім, дружною, де всі люблять один одного, допомагають і підтримують. Я мрію про велику родину. Впевнена, що знайду на життєвому шляху такого чоловіка, який розділить мої бажання. Я готова стати вірною і мудрою дружиною, ділити навпіл з ним всі радощі й печалі. Бути з ним одним цілим, однією душею. Адже саме такою, на мою думку, і повинна бути справжня жінка. Взаєморозуміння і повага є фундаментом міцної та щасливої родини.
А ще я хочу багато дітей, адже діти — це таке щастя! Я хочу знати, що у моєї любові є продовження. І втілення цього продовження — маленькі копії коханої людини. Я буду готувати їм вранці сніданки. Напевно, це щастя, заплітати дочкам кіски, а хлопчикам і коханому чоловікові прасувати сорочки, зав’язувати краватки…
У нас буде просторий будинок, а в їдальні стоятиме великий круглий стіл, за яким ми будемо збиратися всією сім’єю кожен день. На подвір’ї у нас обов’язково будуть гойдалки. А ще ми заведемо великого пса, який стане не тільки охоронцем, а й ще одним членом сім’ї. Я вважаю, що дітей треба вчити любити все живе, бути гуманними, ні в якому разі не ображати тих, хто не може за себе постояти. Це нелегка праця, але я впевнена, що зможу досягти цього. Я пишатимуся своїми дітьми!
До нас в гості часто приїжджатимуть батьки, адже вони найрідніші та найближчі люди. Саме вони є для мене еталоном сімейного життя. Багато років проживши в щасливому шлюбі, вони плекають один до одного щирі почуття любові, тепла й взаємної поваги.
Сім’я — це тісний маленький світ, який люди пильно оберігають, аби не порушити стан гармонії. Це окрема держава, де панують свої закони. Я мрію про таку сім’ї, в якій кожен би з її членів сміливо став би на захист цієї держави.
А ще сім’я — це величезна праця. Це немов мурашник, в якому всі невпинно роблять щось корисне. У моїй родині буде так само. Кожен працюватиме в міру своїх можливостей, адже це облагороджує людину. Я привчатиму дітей до будь-якої праці, бо саме так вони навчаться цінувати й поважати чужу працю.
Сім’я — це найпрекрасніше, найголовніше надбання кожної людини окремо та суспільства в цілому. Саме той світ, який діти бачитимуть в сім’ї, перенесеться й на їхнє сприйняття зовнішнього світу. Моя мета — навчити дітей бачити у всьому прекрасне.
Думки про майбутню сім’ю не можуть бути чітко оформлені в певні межі, адже це дуже світлі мрії, що йдуть з глибини душі. Але найголовніше, про що я мрію — так це про щасливу родину, в якій пануватимуть гармонія, любов, повага та довіра. І заради цієї найзаповітнішої мети я готова багато працювати над вдосконаленням власних моральних рис характеру, розвитком своїх здібностей, навичок і вмінь.