Дядько Максим був
відставним військовим. Звиклий до порядку й дисципліни, він хоче зробити
з племінника гідну і впевнену в собі людину, якій були б не страшні
ніякі душевні переживання і побутові труднощі.
Як будь-яка мати, вона
прагнула оточити свою дитину теплом і увагою. Дізнавшись, що дитина
сліпа, вона довгий час горювала, ні в чому не знаходила розради.
Протягом усієї повісті її любов і підтримка всюди оточують Петра,
дарують йому почуття потрібності, підтримують в негараздах.