Ця цікава зустріч відбулася зі мною в кінці літа минулого року. Якось увечері я гуляв по парку і раптом помітив якесь маленьке плямочка вдалині, на вулиці вже було прохолодно. Я підійшов і побачив крихітне кошеня. Він сидів на камені і тремтів. Я не знав, що робити і запитав у мами, чи можна забрати кошеня додому. Мама не дозволила, тому що у нас вже є собака, а кошеня може з нею не подружиться. Тоді я вирішив подзвонити другу і запитати, чи не потрібна йому цей клубочок щастя. До речі, кошеня був трибарвним, тому міг принести в дім щастя. Друг теж не зміг забрати кошеня, але ось його двоюрідна сестра якраз хотіла собі саме такого кошеня. У домі двоюрідної сестри одного не було інших тварин, тому мама дівчинки відразу погодилася взяти додому це пухнасте щастя.
Зараз кошеня вже став дорослою дуже красивою кішкою. У сім’ї у її господарів відбулося багато хороших подій. Я не шкодую, що тоді вирішив хоч кудись прилаштувати маленького кошеняти, який випадково опинився на моєму шляху. Якби я цього не зробив, то кошеня міг просто загинути на вулиці. Наближалися холоди, так і в місті чимало бродячих собак.
Якщо б не вдалося знайти кошеняті будинок, то я б звернувся до притулку для бездомних тварин або залишив би кошеня на ніч біля одного, а вранці пішов би на ринок, де дуже багато людей і можна швидко прилаштувати навіть безпородна тварина. Залишати тварину напризволяще не можна. Я вважаю, що кожен чоловік повинен допомагати тваринам, це дуже важливо.
Вот текст , но лучше напиши своё....