Прийшла осінь. Природа буяє яскравими, веселими фарбами. У повітрі пахне грибами і останніми осінніми квітами. Дерева переодяглися в золотий наряд і стоять, красуючись і тріумфуючи. Ліс став гарний, немов у казці. По темних стовбурах дерев грайливо скачуть невловимі сонячні зайчики. Пестячи гілки, легенько дме тихий, свіжий вітерець. Жовте й червоне листя неспішно падає на землю, вистілаючи біля підніжжя дерев золотий килим.
Нещодавно пройшли дощі, і тепер розпочався грибний сезон. Але треба знати улюблені місця кожного виду грибів. Наприклад, печериці ростуть у лісових доріг і на полях. Рижики селяться під соснами, ялинами й смереками. Опеньки ростуть на деревах і пнях.
Тривають погожі дні, але лісові звірі вже почувають, що холоди не за горами. Шарудячи опалим листям, визирає з-за пеньків колючий їжак. Він готує собі зимову постіль — збирає сухі листочки й тонкі гілочки та відносить в своє житло. То тут, то там снує працьовита білка. Зариваючи шишки в затишні місця, вона робить запаси на зиму.
Відлетіли на південь перелітні птахи. Поховалися в землю комахи. Зникли верткі ящірки. В гуртки звилися слизькі змії й чорні вужі. Чути кожен звук в осінньому лісі.
Поки ще тепло, але природа вже почала готуватися до зимового сну.