Для кожної людини, яка щиро любить рідну землю, її природа - найчарівніша у світі. Та мені здається, що немає нічого прекраснішого за українські краєвиди. Яке серце не сповниться радістю, доторкнувшись до краси України? Яка душа не о зветься трепет ною й щирою любов'ю до неї?
Золотом котяться пшеничні хвилі на степових просторах української землі. Чистим блиском с ліплять очі під блакитно-бездонним небом, сонячним відзеркаленням зігрівати кожну твою клітиночку. Душа народжує пісню, і ти раптом розумієш, що мелодію до неї творять дзвінкі потоки великих і малих річок. Вони розкинулися свої срібні стрічки серед зелених дібров, серед квітучих степів, у сивих горах. Вдень купується в них сонячне проміння, а вночі зірки милуються в них своєю красою.
Я з гордістю можу сказати, що я люблю цю красу, красу своєї країни. Тому давайте примножувати її і оберігати.