На початку 1775 р. запорозька старшина, прагнучи зберегти козацтво, відрядила до Петербурга делегацію з проектом реорганізації Січі на зразок Донського козацтва. Однак ці пропозиції відкинули не розглядаючи. Фаворит імператриці Г. Потьомкін з відвертим глузуванням відповів старшині А. Головатому: «Не можна вам залишатися. Ви дуже розігралися і ні в якому вигляді не можете приносити користь». Ліквідація Запорозької Січі. Питання остаточного знищення Січі було для імперського уряду лише справою часу. Основні причини ліквідації Запорозької Січі були такими:
— Несумісність республіканського устрою Січі з імперськими порядками.
— Побоювання можливого союзу Нової Січі з Кримським ханством для спільної боротьби з імперією.
— Висока ймовірність унезалежнення Запорожжя.
— Недоцільність існування в межах імперії державного утворення зі своєю митною системою, що перешкоджало вільному доступу до Чорного моря.
— Прагнення російських землевласників привласнити землі Запорожжя.
— Загроза того, що Запорожжя може знову стати осередком національновизвольної боротьби українців.
— Перетворення Запорожжя з його гаслом «втікачів не видавати» на загрозу для розвитку кріпосницького господарства імперії.