Займенники поділяються
на дев'ять розрядів.
1. Особовими називаються
займенники, які вказують на осіб, інших істот, предмети, явища, поняття: я,
ти, він, вона, воно, ми, ви, вони. Всі особові займенники змінюються за
відмінками й числами; займенник він змінюється і за родами.
2. Зворотним називається
займенник себе, який вказує на того, хто виконує дію. Він не має
роду, числа і називного відмінка; за іншими відмінками він змінюється.
3. Присвійними називаються
займенники, які вказують на приналежність предмета першій (мій, наш),
другій (твій, ваш), третій (його, її, їхній) чи будь-якій (свій)
особі.Присвійні займенники (крім його, її) змінюються за родами,
числами і відмінками, як прикметники. Займенники його, її є
незмінними.
4. Вказівними називаються
займенники, які вказують на предмет (цей, сей, той), ознаку (такий),
кількість (стільки). Займенники той (отой), цей (оцей), такий
(отакий)змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники.
Займенник стільки змінюється лише за відмінками.
5. Означальними називаються
займенники, які вказують на узагальнену ознаку: всякий (усякий), весь
(увесь, ввесь), кожний (кожен), інший, сам, самий. Вони змінюються за
родами, числами і відмінками, як прикметники.
6. Питальними називаються
займенники, які містять у собі запитання про особу (хто?), предмет (що?),
ознаку (який? чий? котрий?), кількість (скільки?). Займенники хто,
що, скільки змінюються за відмінками, який, чий, котрий -
за родами, числами і відмінками, як прикметники.
7. Відносними називаються
займенники, які виконують роль сполучних слів для приєднання підрядних речень
до головних. Це ті ж питальні займенники, але без питання.
8. Неозначеними називаються
займенники, які вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку,
кількість: дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, якийсь, будь-чий і
под. Вони утворюються від питальних додаванням часток казна-, хтозна-,
будь-, -небудь, аби-, де-, -сь.
Неозначені
займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких
вони утворені.
З частками казна-,
хтозна-, будь-, -небудь займенники пишуться через дефіс, а з
частками аби-, де-, -сь - разом: казна-хто,
хтозна-чий, будь-який, скільки-небудь; абиякий, дещо, хтось. Якщо між
часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо: аби
з ким, будь для кого, хтозна в чому.
9. Заперечними називаються
займенники, які вказують на відсутність особи, предмета, ознак,
кількості: ніхто, ніщо, ніякий нічий, ніскільки. Заперечні
займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких
вони утворені за допомогою частки ні. З часткою ні займенники
пишуться разом. Проте якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три
слова пишуться окремо: ні до кого, ні для кого, ні в якому і
ін.