Ти визнана давно главою всіх наук –
Потрібна нам ти скрізь, завжди і всюди.
Без математики ми нині, як без рук.
З тобою з казки дійсність творять люди.
Освоївши тебе – рвемося у політ.
Створили вже розумні ми машини,
Штурмуємо космічний світ
І різних фактів визнаєм причини.
З тобою ми невпинно ростемо,
З тобою – підкоряємо природу.
Твої досягнення ми віддамо
На благо рідного народу.
Сьогодні ви прийшли в цей зал
Подумати, помріять, відпочити.
Побачити гру і бал
І розумом своїм все охопити.
Згадаєм нині формулу Герона,
Яку ти вже не раз писав,
Згадаєм також і Ньютона,
Біном якого пізнавав.
Хай в пам’яті воскресне Архімед,
Що за творіння славлений велике,
Відомий всім згадається Вієт,
Що формулу рівнянь зумів відкрити.
Відомий обдарований Декарт –
Творець координатної системи.
І Лобачевский всіх учених брат,
Та скульптор геометрії – Копернік.
І нині славний Чебишов-титан,
Софія Ковалевська – наша прима.
Могутній їм даровано талант,
Їх розум – непохитна брила.
Думок великих та ідей творці,
Що рід людський виношував століття,
Крізь бурі перейшовши дні важкі
Переживуть тепер тисячоліття.
Запам’ятай, що Гаусс всім сказав:
“Є математика царицею наук”.
І недаремно він заповідав
Творити в вогнищі робіт і мук.
Безмежна роль її у відкритті законів,
У створенні машин – повітряних, земних.
І було б важко нині без Ньютонів,
Що дала нам історія до наших днів.
Нехай не станеш Піфагором ти,
Яким у мріях вирости бажаєш.
Та будеш ти людиною завжди
І Україну вславиш добрими ділами