Одного разу князь поїхав на полювання. Він полював цілий день, а увечері став на спочинок разом зі своїм почтом біля підніжжя високої гори. До вогнища підійшов старець і застеріг князя про те, що місце яке він вибрав для спочинку дуже небезпечне. Ця гора називається горою Лева. В ній живе лев - людожер, який вночі виходить на пошуки поживи. Князь відповів, що він мисливець і він полює на здобич, а не втікає від неї. Тоді старець сказав князю: - Якщо визволиш цей край від людожера, люди повік-віки будуть вдячні тобі, - і пішов. Коли всі лягли спати князь з мечем у руках пішов чатувати біля печери. І от наче грім гримнув вдалині — це заревів лев, що прокинувся голодний та лютий. Коли голова чудовиська показалася у отворі печери, князь змахнув мечем і
щосили опустив його на могутню шию звіра і мертвий звір гримнувся на землю.
На честь своєї перемоги князь взяв собі ім'я Лев, а зображення звіра
помістив на своєму гербі. На сусідній горі, ще вищій від гори Лева,
князь Лев збудував замок і невдовзі біля підніжжя цієї гори почали селитися люди.Тож місто, що незабаром тут
постало, почали називати Львовом.