- Сашко, привіт!
-
Привіт, Коля!
-
Ти вже виконав домашнє завдання?
-
З якого предмету?
-
З української літератури. Потрібно було прочитати казку “Летючий
корабель”.
- Звісно, прочитав.
- Ї хто тобі з героїв найбільше
сподобався?
-
Не стільки сподобався, скільки здивував.
-
Ї хто ж?
-
Дурник!
-
А чого?
-
А тому, що він виявився зовсім не дурнем.
-
Але ж в казці він описується як дурень.
-
Я так не вважаю. Якби він був дурнем, то не зміг би одружитися на царівні.
-
Так йому ж допомагали.
-
Так, допомагали,але спочатку він шанобливо поставився до своїх помічників. Він
був чуйний, добрий, не жадібний. Ось вони йому й допомогли.
- Я
з тобою не згоден.Вони просто пожаліли його,бо вважали його дурником.Йому про
це зустрічний дід одразу сказав.
-
Коли?
-
А коли просив у нього горілки до хліба,пам`ятаєш?
- Ні.
-
Ну,згадай.Він сказав:” От бач,як бог дурнів жалує!”
-
Ха-ха!Та він не це мав на увазі.Це ж приказка така!
- Звісно,я
згадав!
-
От і виходить,що він не дурник,а щирий та добрий хлопець.І,завдяки спілкуванню з друзями,яких він зустрів,можна
в цьому переконатись.
- Бувай!
-
Бувай!