Елізі все-таки не вдалося зробити те, що вдалося зробити Галатеї: творець не запхався у своє створіння. Навіть не подумав, що буде надалі з ним, цим його створінням, хоча як порядна людина мав би про це потурбуватися. Але не Еліза винна в цьому, а цей новоявлений Пігмаліон — жорстокий, егоїстичний і бездушний. Таким чином створіння — Еліза — значно переросло свого творця Генрі Хіггінса. У моральному плані Еліза набагато вища за Хіггінса. Художнику, щоб створити якийсь прекрасний неповторний шедевр, потрібно мати щире серце і глибокі почуття, в тому числі й кохання, яке надихає творця на створення прекрасних творінь. Цим повною мірою володів герой античного міфу Пігмаліон, і саме цього, на жаль, бракує сучасному Пігмаліонові — професору Генрі Хіггінсу.