Можна взяти монолог Мавки з "Лісової пісні" Лесі Українки
«О, не журися за тіло! Ясним, вогнем засвітилось воно,
чистим, палючим, як добре вино,
вільними іскрами вгору злетіло.
Легкий, пухкий попілець ляже,
вернувшися, в рідну землицю,
— стане початком тоді мій кінець.
Будуть приходити люди, вбогі й багаті,
веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені,
їм промовляти душа моя буде.
Я обізвуся до них
шелестом тихим вербової гілки,
голосом ніжним тонкої сопілки,
смутними росами з вітів моїх.
Я їм тоді проспіваю все,
що колись ти для мене співав,
ще як напровесні тут вигравав,
мрії збираючи в гаю.. Грай же, коханий, благаю!»